Фінансова політика компанії — це комплекс методів, які використовують, щоб керувати грошима компанії та витрачати їх раціонально. Грамотно розроблена фінансова політика забезпечує конкурентоспроможність бізнесу на ринку, зростання прибутку, скорочення витрат та мінімізує загрозу банкрутства. У цій статті я розповім, як можна впливати на бізнес-процеси через управління грошима та на що орієнтуватися при побудові фінансової політики компанії.

Як управляти грошовими потоками

За допомогою фінансової політики можна впливати на фінансові відносини підприємства. Це роблять за допомогою наступних методів: прогнозування, планування, обліку, аналітики та контролю. Ці методи допомагають компанії вчасно усунути непотрібні витрати, накопичити грошові запаси, передбачити та запобігти загрозі фінансового стану компанії. Наприклад, аналітика показує співвідношення прибутку та витрат, на основі цих даних можна скоригувати діяльність компанії так, щоб більше отримувати та менше витрачати.

Фінансові активи у компанії з'являються після укладання договорів, які пов'язують сторони зобов'язаннями: перша сторона має щось виконати чи надати, друга заплатити за це. Ці договори є інструментами фінансового менеджменту. Залежно від характеру відносин між сторонами виділяють різні інструменти фінансової політики компанії: кредит, депозит, інвестиції, страховка, платіж тощо.

Управління фінансами підкріплюється законодавством. За допомогою указів, інструкцій та розпоряджень регулюються зобов'язання перед податковою, процедура банкрутства та інше.

Щоб грамотно розподіляти кошти, компанія повинна володіти повною інформацією про всі бізнес-процеси: економічні, виробничі та інші. Це допоможе побачити, скільки в компанії грошей зараз і як змінюється фінансова картина під впливом зовнішнього середовища.

Форми фінансової політики компанії

Виділяють три стилі управління фінансовою політикою: агресивний, помірний, консервативний.

Агресивний

Цей метод має великий відсоток ризиків. Підприємці працюють лише з високоприбутковими проєктами, і їх не хвилюють збитки, які може зазнати компанія, бо вони хочуть негайно отримати високі результати. Приклади такого стилю управління: власники знижують ціни, щоб стимулювати продаж; беруть кредити, щоб фінансувати наявні активи; тримають великі запаси товару складі.

Помірний

Власники не вкладають гроші у ризиковані проєкти, якщо вони загрожують стабільності компанії. Вони націлені на результат, але зберігають компроміс між збільшенням доходу та ліквідністю товару.

Консервативний

Підприємці уникають будь-яких ризиків, іноді навіть жертвуючи збільшенням доходу. Вони хочуть лише убезпечити себе та становище на ринку. Чим характеризується такий стиль управління: ціни на товари та послуги формуються на основі середньоринкових показників; на складі мінімум залишків; гроші надходять лише з власних джерел, компанія не бере кредити.

Тривалість проведення фінансової політики компанії

Фінансовий менеджмент може бути довгостроковим та короткостроковим.

Довгостроковий допомагає компанії реалізувати її фінансову стратегію. Сфера його дії — життєвий цикл компанії чи великий проєкт.

Завдання, що вирішує довгострокове фінансове планування:

• грамотний розподіл капіталу;
• збільшення доходів;
• забезпечення стабільності підприємства;
• розробка нових способів одержання коштів.

Короткострокова політика включає ті бізнес-процеси, на реалізацію яких йде не більше ніж рік. Вона складається з таких етапів:

• бухгалтерський облік та аналіз поточного становища підприємства;
• розробка планів з урахуванням актуальних цілей;
• відстеження динаміки грошових потоків;
• обчислення, наскільки раціональним є розподіл коштів;
• визначення, наскільки відповідають підсумкові цифри тим, що були заплановані.

Як вибудовувати фінансову політику компанії

Існує кілька напрямків для реалізації фінансової політики компанії. Кожна компанія вибирає свій залежно від цілей, які ставить.

1. На основі бухгалтерського обліку, звітів про прибуток і витрати, графіки грошових потоків аналізують фінансові та економічні фактори, що впливають на стан компанії.
2. Щоб у компанії завжди були гроші на виплату податків, амортизацію обладнання та ремонтний фонд, ведуть податкову та облікову політику. При цьому формують календар платежів так, щоб обов'язкові виплати не вдарили по компанії.
3. Задля підтримки рівня оборотних засобів підприємства займаються кредитною політикою. При цьому або беруть позику в банку, або замовляють товар у постачальників «в кредит» та виплачують заборгованість, коли з'являється можливість.
4. Щоб заощадити, багато компаній займаються управлінням витратами: шукають способи економно витрачати сировину; перепродають або здають в оренду майно, яке не використовують, наймають висококваліфікованих працівників, спрощують бізнес-процеси.
5. Для підвищення ринкової вартості підприємства займаються дивідендною політикою. Для цього визначають, яку частину прибутку забиратимуть власники, а скільки назад інвертується в розвиток компанії.
6. Якщо компанія передбачатиме ринкові загрози та оперативно реагуватиме на зміни, вдасться справлятися з проблемами ще до їх появи та уникати форс-мажорів. Такий підхід називають ризик-менеджментом.
7. Для економіки підприємства шкідливий як брак фінансування, так і надлишок коштів. Щоб уникнути обох ситуацій, потрібно займатися управлінням обіговими коштами: грамотно розподіляти гроші на покупку сировини, виробництво товару, доставку та розповсюдження.
8. У компанії завжди мають бути кошти на оновлення та ремонт необоротних активів: інструментів, транспорту, складів тощо. Фінансова політика має враховувати ці витрати, щоб основні кошти компанії завжди були модернізовані та готові до роботи.
9. Цінова політика компанії забезпечує фінансування бізнесу. Від того, як формуються ціни в компанії, залежить, скільки виручки вона отримає. А виручка впливає на успіх та можливості бізнесу. Ціни формуються під різні завдання: якщо потрібно стимулювати продажі, їх зменшують; коли потрібно закріпитися на ринку та швидко накопичити фінанси, пропонують бонуси та подарунки на додаток до покупки; якщо потрібно наростити клієнтську базу, ціни тримають одному рівні, іноді пропонують знижки.

Висновки

Щоб раціонально розподіляти кошти компанії займаються фінансовою політикою. На фінансові відносини підприємства впливають за допомогою прогнозування, планування, обліку, аналітики та контролю. При цьому кожна компанія має свій стиль управління: агресивний, помірний або консервативний.

Залежно від цілей, які ставить собі компанія, виділяють кілька напрямів реалізації політики:

• аналіз фінансових та економічних факторів;
• податкова та облікова політика;
• кредитний напрямок;
• управління витратами;
• дивідендна політика;
• ризик-менеджмент;
• управління обіговими коштами;
• розподіл необоротних активів;
• цінова політика.